16 ТРАВНЯ - ДЕНЬ НАУКИ В УКРАЇНІ
Гвардійці Академії розповіли чим насправді важлива наука
Наука як стихія. Наука як захоплення. Наука як можливість досягати поставлених цілей. Діяльність чи стиль життя? Постійне прагнення до вдосконалення чи консервативне сприйняття дійсності? Перевага над раціональним чи тяжіння до емоційного?
Про це та ще багато цікавого до Дня науки в Україні ми поговорили з людьми, для яких прогноз на майбутнє належить до числа цілком здійсненних аксіом, бо вони, в деякій мірі, є творцями нашого з вами завтра.
Про це та ще багато цікавого до Дня науки в Україні ми поговорили з людьми, для яких прогноз на майбутнє належить до числа цілком здійсненних аксіом, бо вони, в деякій мірі, є творцями нашого з вами завтра.
1
Ігор Приходько про науково-дослідний центр та мотивацію як ключ від всіх труднощів
Наукове серце Академії як і Національної гвардії України, без перебільшення, знаходиться в стінах науково-дослідного центру службово-бойової діяльності. Цей науковий осередок було створено на базі Академії за рішенням Міністра внутрішніх справ України у 2006 році.
У науково-дослідному центрі на постійній основі працюють 38 науково-педагогічних працівників, 8 з яких є докторами наук. Із 2010 року очолює центр доктор психологічних наук, професор, полковник Ігор Приходько.
У науково-дослідному центрі на постійній основі працюють 38 науково-педагогічних працівників, 8 з яких є докторами наук. Із 2010 року очолює центр доктор психологічних наук, професор, полковник Ігор Приходько.
До складу центру на сьогоднішній день входять такі структурні підрозділи: науково-дослідна лабораторія (НДЛ) службово-бойового застосування НГУ, НДЛ забезпечення службово-бойової діяльності НГУ, НДЛ морально-психологічного супроводження службово-бойової діяльності НГУ, лабораторія нових видів озброєння, НДЛ будівництва та оперативного застосування НГУ, а також науково-дослідний сектор правового забезпечення службово-бойової діяльності НГУ.
| Завдання, які стоять перед науково-дослідним центром, носять різноплановий характер, а досвід керівника є якнайкращим тому підтвердженням. Ігор Приходько розпочинав свою наукову кар'єру під час роботи старшим лікарем-психіатром в медичній частині Академії. Полковник розповідає, що почав помічати, коли курсанти вступають на навчання, в період адаптації зіштовхуються з широким колом проблем, саме це окреслило тему для кандидатської дисертації. Потім було закордонне відрядження у складі миротворчого контингенту в Косово у 2002-2003 роках, де офіцер займав відповідальну посаду психолога спеціального миротворчого підрозділу МВС України. У 2011 році Ігор Іванович навчався в Європейському центрі з поглибленого вивчення проблем безпеки в Німеччині. Також він проходив стажування, пов'язані з науковим супроводженням службово-бойової діяльності Національної гвардії України в Італії та Туреччині. |
«Діяльність науковців нашого центру включає в себе виконання різних видів наукових робіт. Основу становлять науково-дослідні роботи. Невід'ємним є й написання монографій за результатами наукових досліджень, а також написання наукових статей як у фахових виданнях України, так й іноземних виданнях. Особливо актуальним на сьогодні є написання наукових статей, які індексуються у науково-метричних базах «Scopus» та «Web of Science», - поділився Ігор Приходько. – Ми працюємо в прикладному напрямі, а це сприяє не тільки розвитку науки, але й практичній реалізації наших здобутків у службово-бойовій діяльності, зокрема, при розробленні нормативно-правових документів, які регламентують діяльність військовослужбовців Національної гвардії України у структурі Міністерства внутрішніх справ».
Ігор Приходько зазначив, що за останній час науковий потенціал в Академії Нацгвардії значно зріс, а зазначене підкріплює прикладами. Якщо взяти 2000-й рік, коли у навчальному закладі було до 10 кандидатів наук і жодного доктора наук, сьогодні в Академії працює 26 докторів та 180 кандидатів наук. Із 2006 року на постійній основі розпочала роботу спеціалізована вчена рада по захисту кандидатських дисертацій, а з 2017 року працює спеціалізована рада по захисту докторських дисертацій. Налагоджена співпраця з більше ніж 40 закладами вищої освіти та науковими установами України. Крім цього, в Академії офіцери мають можливість закінчити докторантуру і ад'юнктуру, а відтак, здійснювати підготовку своїх наукових здобутків та представляти їх до захисту в нашому навчальному закладі.
2
Олександр Колесніченко про звучання науки та відчуття справедливості, яке допомагає під час роботи з поліграфом
Передчуття. Цією психологічною ознакою наділена кожна людина, але далеко не всі можуть бути на «ти» зі своїми відчуттями та довіритися внутрішньому світу. Передчуття правильності вибору, який в окремі моменти ставав доленосним, цілком характерне для начальника науково-дослідної лабораторії морально-психологічного супроводження службово-бойової діяльності НГУ підполковника Олександра Колесніченка.
Це сьогодні він доктор психологічних наук та старший науковий співробітник, а починалося все з бажання займатися наукою ще на третьому курсі Національного університету цивільного захисту України. Тоді бажання підтвердилося створенням кандидатської дисертації ще під час здобуття ступеня магістра, а згодом і її захисту, що стало для молодого науковця грандіозною подією. Потім була робота викладачем на кафедрі прикладної психології у рідному вузі, лише після цього офіцер пов'язав своє життя з Академією Нацгвардії.
| «Двері наукового світу для мене відкрили доктор біологічних наук, професор Ліна Перелигіна та доктор психологічних наук, професор Олександр Тімченко. Саме Олександр Володимирович запропонував мою кандидатуру Ігорю Івановичу Приходьку, який на сьогодні є моїм керівником та наставником, - розповів науковець. – У жовтні 2012 року я перевівся до Академії. Для мене у 29 років було досить незвично стати начальником лабораторії й мати 6 науковців у підпорядкуванні, але зовсім скоро зрозумів, що мої побоювання марні. В Академії я переоцінив рівень науки, більше того, колеги показали як наука може звучати. Особливо помітними зміни стали після 2014 року. Військові дії на східній частині України показали наскільки важливим є психологічне забезпечення службово-бойової діяльності військовослужбовців. А ми як науковці отримали багато завдань, пов'язаних із впровадженням набутих знань у практику психологічного забезпечення, вдосконалення нормативно-правової бази, розробок рекомендацій та програм, пов'язаних з психологічною допомогою та підтримкою військовослужбовців». |
На окрему увагу заслуговує робота Олександра Колесніченка в якості поліграфолога. Цей досить новий для Національної гвардії України вид діяльності офіцер опанував у 2017 році. За підтримки посольства США для Національної гвардії України передали 6 поліграфів, один із яких є в Академії. Коли Олександру Колесніченку запропонували освоїти нову сферу, він погодився, хоча розумів, що буде важко суміщати все з науковою діяльністю.
Через місяць напружених навчань в Києві, а згодом після підвищення рівня кваліфікації з отриманням свідоцтва державного зразку при Національній академії Служби безпеки України, Олександр Сергійович отримав дозвіл від командувача Нацгвардії на роботу з поліграфом. Його використання в стінах Академії пов'язане, насамперед, із здійсненням професійних відборів військовослужбовців, службовими перевірками та службовими розслідуваннями.
За підрахунками підполковника, починаючи з 2017 року він застосовував поліграф понад 200 разів, в переважній більшості, для здійснення службових перевірок. За словами поліграфолога, перевірка може тривати від години до декількох днів (з перервами) в залежності від психологічних характеристик людини та складності ситуації.
Через місяць напружених навчань в Києві, а згодом після підвищення рівня кваліфікації з отриманням свідоцтва державного зразку при Національній академії Служби безпеки України, Олександр Сергійович отримав дозвіл від командувача Нацгвардії на роботу з поліграфом. Його використання в стінах Академії пов'язане, насамперед, із здійсненням професійних відборів військовослужбовців, службовими перевірками та службовими розслідуваннями.
За підрахунками підполковника, починаючи з 2017 року він застосовував поліграф понад 200 разів, в переважній більшості, для здійснення службових перевірок. За словами поліграфолога, перевірка може тривати від години до декількох днів (з перервами) в залежності від психологічних характеристик людини та складності ситуації.
Під час застосування поліграфа з людиною проводжу попередню бесіду, під час якої обговорюються питання, що будуть підлягати перевірці. Розставити всі крапки над «і» мені дозволяють отримані поліграми, саме на їх основі я можу сказати чи відверта людина відносно питань на які надає відповіді. На підставі бесіди та отриманих психофізіологічних реакцій складаю довідку командуванню із рекомендаціями щодо тієї чи іншої особи. Такий процес досить часто є морально виснажливим для мене, але водночас я можу проявити своє загострене відчуття справедливості. Не знаю чи ще довго буду працювати в цьому напрямку, але науку не покину – це на все життя».
3
Юлія Клак: «Науковці - люди, які вміють літати, не маючи крил»
| «Якщо людині щось дійсно цікаво, ніякі труднощі не завадять їй дійти до цілі». Саме таким правилом керується курсантка командно-штабного факультету Юлія Клак, роблячи перші кроки в науковому житті Академії Нацгвардії. Це правило дівчина використовувала й коли обирала тему для наукової роботи, що не зовсім дотична до спеціальності військового зв'язківця, яку вона опановує. Але знову перемогла цікавість та віра у власні сили. Як наслідок, її наукова робота «Використання сучасної матеріальної бази у вогневій підготовці військовослужбовця спеціального призначення підрозділів НГУ» посіла перше місце в номінації технічні науки на Всеукраїнській науково-практичній конференції. |
«Оскільки ми живемо в ХХІ столітті, важливим компонентом у підготовці військовослужбовців є застосування новітніх засобів, одним із яких є пейнтбол. Така практика застосовується у багатьох європейських країнах та США. У своєму дослідженні я намагалася показати, що застосування пейнтболу під час тренувань військових є менш затратним в економічному плані, а також сприяє розвитку розумових здібностей, зокрема, підвищенню швидкості мислення військовослужбовців, - поділилася курсантка. – Наукову роботу писала досить довго, адже було дуже мало джерел в яких можна було знайти потрібну інформацію, а хотілося, щоб робота була максимально цікавою, і це надавало ще більшого азарту. Дякую за підтримку й моєму науковому керівнику, викладачу кафедри вогневої підготовки Олександру Арабаджі».
Курсантка не чекала, що її старання будуть так високо оцінені, але не збирається зупинятися на досягнутому. Вона вважає, що головним показником є участь, а підготовка сприяє розвитку особистості, тоді як призове місце є приємним бонусом.
«Завжди докладати зусилля, ніколи не зупинятися та не опускати руки, бо якщо важко, це означає, що ти рухаєшся вгору – моє головне життєве правило. Без амбіцій просто неможливо побудувати успішну наукову кар'єру, - зазначила Юлія Клак. – Говорять, що науковці - це люди, які вміють літати, не маючи крил. Я захотіла перевірити цю аксіому на собі, мушу визнати, що це дійсно так. Постійний розвиток, вдосконалення, відкриття нової інформації та нових сторін своєї особистості - ось що дає наука. Це дуже цікавий шлях і мені хочеться йти ним надалі».
«Завжди докладати зусилля, ніколи не зупинятися та не опускати руки, бо якщо важко, це означає, що ти рухаєшся вгору – моє головне життєве правило. Без амбіцій просто неможливо побудувати успішну наукову кар'єру, - зазначила Юлія Клак. – Говорять, що науковці - це люди, які вміють літати, не маючи крил. Я захотіла перевірити цю аксіому на собі, мушу визнати, що це дійсно так. Постійний розвиток, вдосконалення, відкриття нової інформації та нових сторін своєї особистості - ось що дає наука. Це дуже цікавий шлях і мені хочеться йти ним надалі».
Відділ міжнародних зв'язків, інформації і комунікації НА НГУ
